Senior Frontend Developer Юрій Гончарук розповів, як йому, програмісту з 25-річнмим досвідом відмовили через нібито брак комерційного досвіду роботи з монорепозиторіями. Спільнота активно обговорює цей кейс.
Senior Frontend Developer Юрій Гончарук розповів, як йому, програмісту з 25-річнмим досвідом відмовили через нібито брак комерційного досвіду роботи з монорепозиторіями. Спільнота активно обговорює цей кейс.
«Пишу цей пост після чергового технічного інтерв’ю. Я — інженер із понад 25 роками досвіду. Пройшов шлях від MS DOS (BASIC) до React і розробки AI-орієнтованих API, працював у командах від двох до десятків людей, запускав продукти на тисячі користувачів. Останні 8 років — Senior Frontend Developer / Tech Lead / Architect: створюю архітектури, веду команди, спілкуюся з клієнтами, будую системи з нуля і доводжу їх до продакшену. І після всього цього отримую лист: „У вас недостатньо комерційного досвіду роботи з монорепозиторіями — це суттєва проблема“», — розповів айтівець у LinkedIn.
За словами Юрія, така відмова схожа за формальну відписку за чеклистом.
«Серйозно? Фреймворки та підходи змінювалися десятки разів. Я розробляв власні бібліотеки, працював із системами, де монорепо — це дрібниця, а не „ризик найму“. Технології приходять і йдуть. А інженерне мислення, здатність будувати архітектури та швидко освоювати нові інструменти — лишаються завжди. У цей момент хочеться запитати:
чи справді ми оцінюємо інженерів за суттю, чи просто звіряємося з чеклістом?», — написав обурений айтівець.
Окрім цього, Юрій поділився, що отримав офер від іншої компанії, яка оцінила його навички. «Поки одні шукали „комерційний досвід із монорепо“, я отримав офер від компанії, яка мислить справді стратегічно.
Розробляти власний фреймворк та інтерпретатор для нової, XML-based мови програмування, що імітує підхід React. І що найцікавіше: цей фреймворк ми створюємо спеціально для веброзробників, яким бракує досвіду та навичок для ефективної роботи безпосередньо з React.
Це лише підтверджує, що найцінніше — це не відповідність чеклісту, а глибоке інженерне мислення та здатність створювати нові інструменти, а не просто використовувати існуючі», — зазначив він.
Допис айтівця активно вобговорює спільнота — під дописом понад 100 коментарів.
«Регулярно стикаюсь з цією самою проблемою. 35 років досвіду і з них 35 комерційного. І кожного разу „у вас недостатньо комерційного досвіду“. Бувало таке, що хотіли комерційного досвіду більше, ніж технологія живе в промисловому використанні. А насправді інженери з досвідом 20-30+ занадто дорогі для сучасного ринку. Зараз роботодавцю дешевше найняти джунів за три копійки. Так, може проєкт не взлетіти, тоді наймуть інженерів щоб його витягти. А можуть і не найняти…», — поділився Senior iOS/macOS developer Ігор Таратайко.
Юрій Пелінко, DBA ORACLE, припускає: «Скоріш, за все, ви в процесі розмови, виявили їх слабкі місця. А пиха не дасть працювати тому хто більш мудріший чим технічний керівник, до того ж який спілкується російською».
Петро Сасник, техменеджер продуктів, коментує так: Про монорепо — розмішили. Це ж треба — такі феєеричні довб.оби. Ви нічого не втратили. Краще з розумним втратити, ніж з дурнями знайти».
«Думаю, ви нічого не втратили. Компанія, яка не може оцінити того, що спеціаліст з стажем 25 років сам писав всі ці реакти (точніше, альтернативи, коли реакту ще не було) — не поважала б вас і не платила бажану заробітну плату», — зауважив Android Developer Артем Пелевін.
Ігор Віннік, Node.js Tech/Team Lead, вважає, що історія Юрія — класика. «Те, що ви розповідаєте, це класика. І тут в цілому 2,5 причини такого роду відмови. По-перше, метч між командою і кандидатами банально не відбувся — і це просто зачепка щоб дати хоч якийсь більш/менш структурований фідбек.
По-друге, рівень інженерів в компанії невисокий, або вони ще не зрілі як спеціалісти. Вони вивчили гарно якусь технологію, і це, наприклад, 50% від їх знань, і вони гадають що якщо людина не знає цієї технології, то вона на 50% менш скілована, ніж інтерв’юер. А для когось знання цієї технології — це лише 5% від загальних навичок людини. До того ж, звісно, що бібліотека або фреймворк — це більш про розуміння патернів і підходів, ніж про конкретну реалізацію.
Третє — в нашому світі аутсорсу/аутстафу можуть співбесідувати під конкретного замовника/проєкт, інтерв’юеру сказали що вимоги такі, бо вимоги замовника ось такі, і все. В такому випадку ціль інтерв’юера просто пройтись по чеклісту, а ціль замовника — просто отримати людину, яка максимально швидко почне закривати тасочки бо розробка must go on, а скільки профіту людина принесе проєкту — це вже зовсім інша історія, продуктова історія, а це аутсорс/аутстаф», — зауважує він.
На думку product owner Валентина Шаверди, потрібно розуміти, що багато HR-ів навіть віддалено не розуміють як що таке монорепозиторії, так і що таке комерційний досвід. «Тому і відбуваються ось такі казуси. Намагатися щось пояснювати в більшості ситуацій — марна трата свого часу. Були ще й цікавіші ситуації. Вже звик до цього. Розумний роботодавець шукає розумних людей, а не досвід з якимось стеком», — вважає він.
«Забийте. Цю відповідь скопіпастила 20-річна рекрутерка, в якої самої проблеми з орфографією та пунктуацією», — припускає QA Engineer Наталія О.
Більше коментарів тут.
